210 річниці від дня народження присвячено...
Педагоги НВК щороку вшановують разом із школярами Великого Кобзаря.
Цього року учні 1-4 класів поклонились поету біля його пам'ятника у селі Грабовець.
Класними керівниками 7-А, 10 класів проведені години пам'яті Тарасу Шевченку "Ми - нащадки Тараса". Віримо в Перемогу. Віримо у силу Шевченкового слова.
Уже вкотрий раз учні НВК разом з учителем фізичної культури Саварин М.В. сплели та передали захисну сітку нашим воїнам.
Матеріали для роботи надала парафіяльна громада с. Грабовець.
Віримо в Перемогу. Продовжуєм працювати.
8 березня у НВК учителем української літератури Срулевич А.Ю., педагогами Максимів Н.І. та Тимчишин М.Я. для учнів 5-9 класів проведено виховний захід "Шевченко наш, він для усіх століть".
Школярі черговий раз повторили біографію Кобзаря. Юні читці декламували вірші Тараса Шевченка та про нього. Учнівський, педагогічний ансамблі виконували пісні на слова поета. Звернення до учнів про важність Шевченка у долі України звучало з уст директора Кушпір С.В.
Вкотре переконуємось, що Великий Кобзар намагався довести істину кожному поколінню українців:
Свою Україну любіть,
Любіть її у время люте
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Перші березневі дні для шанувальників літературної спадщини Великого Кобзаря це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле, зрозуміти сучасне і себе в ньому.
"Тарас Шевченко - провісник долі України" - з такою промовистою назвою в бібліотеці с.Грабовець учні 5 класу провели літературну годину, де господинею є Берездецька Л.Т. - бабуся учня Рібуна М.
Бібліотекар, класний керівник Біганич О.І. разом із школярами пригадали на основі учнівських лепбуків факти біографії Великого Кобзаря. З цікавістю діти переглядали мистецькі твори Т.Шевченка - художника, пригадували вірші, драматичні твори, взяли участь у вікторині. Шкільний бібліотекар Баб'як Б.Б. та вчитель музичного мистецтва Рібун І.Є. заспівали з учнями пісню "Садок вишневий коло хати" .
Завершили захід біля пам'ятника ТШевченку флешмобом "... Іду з дитинства до Тараса..."
Нехай голос Кобзаря звучить Україною, як заклик до волі, до Перемоги.
" З домовини довіку ранимої,
Над владиками світу встаю.
І до вас промовляю, сини мої,
Не проспіть Україну мою!"
В рамках проведення Тижня безпеки учні 1-4 класів спільно з класними керівниками та спеціалістом безпеки у сфері освітнього середовища Грабовецько-Дулібівської територіальної громади Чорнобай Н.І. 6 та 7 березня відвідали пожежно-рятувальну частину ДСНС.
Екскурсія школярів в пожежну частину стала захоплюючим та надзвичайно корисним досвідом для всіх учасників. Під час цієї екскурсії учні мали можливість зазирнути в світ пожежних рятувальних робіт та дізнатися багато цікавого та корисного про роботу рятувальників, про способи гасіння пожеж.
Перше, що вразило, це професійний підхід та готовність до дії кожного рятувальника. Вони надзвичайно доброзичливо прийняли школярів і розповіли про свою діяльність ДСНС. Учні побачили їхнє спеціальне обладнання, автомобілі та інструменти, які рятувальники використовують для гасіння пожеж та надання допомоги, мали змогу одягнути спецодяг рятувальників.
Далі, вогнеборці показали пожежний автомобіль, школярі побачили, як працює система тривоги та як рятувальники реагують на виклик. Учні також дізналися, як правильно поводитися у випадку пожежі та як уникнути небезпеки .
Загалом, екскурсія в пожежну частину була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Школярі дізналися багато нового про роботу рятувальників, їхні обов'язки та важливість цієї професії для безпеки нашого життя. Разом із відповідальними за екскурсію школярі пригадали про причини виникнення пожеж, про правила поведінки у разі небезпеки.
04 березня у рамках тижня безпеки у початковій школі учні 1 класу разом із заступником директора Найчуком С.С. долучилися до проекту, який реалізовує БО «Українська освітня платформа» за підтримки UNICEF та поговорили про мінну безпеку.
Під час заняття наймолодші школярі обговорювали навчальну презентацію про різновиди мін, виконували практичні завдання розпізнавання небезпечних предметів у отриманих брошурах "Сорок і Поні" та "Прогулянка з Патроном", розв'язували інтерактивні завдання та загадки з мінної безпеки на мультимедійній дошці, переглядали тематичні мультфільми.
Підсумували заняття з безпеки діти гаслом інфорсів:
- Не підходь! Не чіпай! Повідомляй!
У перший день весни восьмикласники разом із класним керівником Дирів Г.Я., шкільною медсестрою Паєвською Я.М. та заступником директора Найчуком С.С. у рамках роботи туристичного гуртка відвідали вітрову електростанцію у селі Орів та оглядову вежу на вершині гори Цюхів верх (939 м.). І хоча ми планували поїздку з метою наочно закріпити тему "Електричний струм та відновлювальні джерела енергії" на прикладі роботи нововстановленої вітрової станції, що є найпотужнішою у своєму роді на заході України, а також подивитися на красу довколихніх сіл і міст Дрогобицького і Стрийського районів, у погоди буди інші плани на сьогодні.
Охоронець станції зустрів нас із щирою посмішкою та ще більш щирим побажанням: "Прошу, проїжджайте, але на що ви будете дивитися!?" У гущі карпатського туману ми могли добре бачити не далі 20 метрів. Але ж ми туристи бувалі, досвідчені. Доїхавши до першого вітряка, чи правильніше казати, до обрисів його опори, вийшли, і тут нам всім просто перехопило дух. Посеред великої маси густого волого гірського повітря, наче у дивних художніх фільмах, раз по раз виринали велетенські лопаті металевих велетнів-вітряків. Тут діти послухали розповідь про принципи роботи сучасних вітряків, про три основні правила, яких дотримуються при їх створенні. Обговорили розміри вітряків, що встановлені в Орові, потужність цієї електростанції та приблизно підрахували, скільки домогосподарств вона може забезпечити електроенергією. Ну, і як завжди, був час на фотографії.
Наступним пунктом у сьогоднішньому маршруті була оглядова вежа. Проїхавши найдовшу вулицю України у селі Орів (вулиця Т. Шевченка має протяжність 14 кілометрів), біля мостика через річку Стинавка учні та їхні наставники вийшли на гірський маршрут. Дорогою до вершини туман не те щоб не покидав нас, а навпаки, намагався накрити своєю густою білою ковдрою. І вже виникали розмови про те, що побачити нам не вдасться нічого, тай даремно втомимося, але... Діставшись до вершини Цюхів верх, ми, без перебільшень, опинилися посеред безкрайого білого моря, яке покрило долини з обох боків хребта. Суцільна біла перина сховала все довкола: і високі будинки Трускавця, і блискучі бані церков Стрия та сіл нашої громади. Тільки велична Парашка, все ще вкрита снігом, виглядала зліва та вершини п'ятьох вітряків справа, які своїми лопатями наче збивали пухку масу цієї природньої краси.
Біля вежі учням розказали про історію походження назви села Орів та про те, чому саме у такій формі побудована вежа з точки зору математики. Діти почергово піднялися на вершину 15-мерової споруди та зробили там пам'ятні фото.
Дорога до автобуса була, як завжди, сповнена планів на майбутні подорожі.
Щиро дякуємо відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Грабовецько-Дулібівської сільської ради за надану можливість подорожувати.
Дякуємо ЗСУ за можливість бути у безпеці.
