Перезавантаження для душі:як ми шукали нові історії для учнів.

    27 серпня вчителі Дулібського ліцею вирушили шляхами давнього Опілля, щоб вдихнути історію, торкнутися сивини віків і привезти у свої класи дрібку живої магії української землі.

​    Крилос (Давній Галич): Місце, де земля буквально дихає величчю княжої доби. Стоячи на місці величного Успенського собору та біля Княжої криниці, відчуваєш себе першовідкривачем. Це не просто археологія — це серце нашої ідентичності, де кожен камінь пам'ятає ходу володарів Галицько-Волинської держави.

​    Сучасний Галич: Місто, що тримає зв'язок часів над сивим Дністром. Галицький замок на горі зустрічає вітром свободи, а з його мурів відкривається краєвид, від якого перехоплює подих. Тут історія перестає бути текстом з підручника і стає живим горизонтом.

​    Маріямпіль: Справжня тиха гавань для душі, відома як «місто Марії». Біблійний сад вартий особливої уваги. Потрапляючи через Райські ворота, миттєво втрачаєш відчуття суєтного часу, залишаючись віч-на-віч із тишею, каменем та вічністю.

    Тінь ливанських кедрів, ніжний запах ясенця та велич скульптур Володимира Довбенюка складаються у живий роман, де кожна стежка — це нова сторінка між Старим і Новим Завітом. Прогулянка старовинним дендропарком, руїни замку та спокій місцевого монастиря дарують дивовижне відчуття світла та відновлення. Це техніка перезавантаження, яку варто викладати кожному вчителю.

    ​Повертаємося до своїх учнів з повними кишенями спогадів та новими історіями.

    Щиро дякуємо людям, які допомогли нам побачити ці місця ще глибше!

    Висловлюємо щиру вдячність генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич»  п. Володимиру Олійнику за можливість пізнати велич і неповторність нашої історичної спадщини.

    Особлива подяка екскурсоводу Музею історії Давнього Галича панові Андрію — за цікаву, змістовну та живу розповідь, яка допомогла по-новому поглянути на сторінки нашої історії.

     Екскурсовод по місту  Галичу пан Роман  перетворив звичайну екскурсію на захопливу подорож у часі.

    А в Маріямполі щиро дякуємо отцю Роману -  за теплу зустріч, духовну атмосферу, цікаву розповідь і можливість відчути особливу тишу та велич цього благословенного місця.

    Найкращий спосіб навчити любити свій край - це закохатися в нього знову самому!

Подорож у гості до Каменяра

     26 серпня учні 5-х і 6-х класів побували на екскурсії в Нагуєвичах — на малій Батьківщині незламного Каменяра. Ця поїздка стала справжнім відкриттям для учнів! Діти оглянули відтворену хату, де жив отець письменника — коваль Яків Франко, а також кузню, стодолу та мальовничий садок. Школярі побачили унікальні експонати, старі речі та дізналися більше про дитячі роки майбутнього генія.

В обіймах Боржави

    Учні Дулібського ліцею, учасники туристичного товариства «Бойкі», провели ще одну ніч у Карпатах.

    Відчути весь «вайб» туристичного походу юним мандрівникам вдалося вже на вокзалі міста Стрия — застрибуючи з важкими наплічниками у потяг до Воловця. А далі — «тягне-несе нас залізниця»… Кілька годин — і ми вже долаємо перший підйом на величну полонину Боржаву.

    Серпнева спека, прохолода лісу, чаруючі гірські пейзажі та схили, вкриті афинами, які тут, здається, утричі смачніші, — усе це подарувало туристам море незабутніх моментів і вражень.

    Намети ми розклали на висоті близько 1500 метрів, неподалік вершини Великого Верху (1598 м). Звідси відкриваються неймовірні краєвиди: незаймана людиною долина річки Оса, порізаний потоками хребет у напрямку гори Стій, сонячні рівнини Закарпаття, полонина Руна, гостроверхий Пікуй та Гостра гора, така далека, але така рідна Парашка, величні Горгани…

    Окрім гори вражень, юні туристи отримали ще й новий туристичний досвід. Надвечір на хребті піднявся досить сильний вітер, який не стихав до самого світанку. Ночівля в наметах, дуги яких прогинаються від поривів, а самі тенти ніби ось-ось мали намір кудись полетіти, — це ще те випробування. Але ми з ним упоралися!

    Дорогою назад підкорили вершини Плай, Темнатик та Цицьку, відпочили біля гірського потічка, зробили фото біля могутніх сосен, які, мабуть, уже стали однією з візитівок полонини.

    А вже у потязі до Стрия, як завжди, планували наступний похід — на ще вищі вершини наших Карпат.

Дякуємо ЗСУ!
Дякуємо громаді за можливість мандрувати рідним краєм!

Енергія гір, що об'єднує молодь

    Рятуючись від серпневої спеки, школярі та випускники ліцею разом із заступником директора Степаном Найчуком вирішили шукати прохолоди в Карпатах: у густій зелені бескидських лісів, у приємній прохолоді дзвінких гірських струмків, у шепоті літнього вітру поміж вершин, у шумі карпатської грози, у глибокій безодні нічного зоряного неба, у дивовижному світлі заходу та світанку.

    Гора Парашка вже давно стала найулюбленішою вершиною юних мандрівників ліцею. І скільки б ми на неї не піднімалися, вона завжди зустрічає нас іншою. Юні мандрівники з легкістю подолали вже добре знайомий підйом із села Коростів до вершини гори. Вправно розставили намети, приготували обід, облаштували табір. І, мабуть, було б дивно, якби за прогнозу абсолютно безхмарного неба гори не накрила гроза. Але ця гроза була особливою. Ставши непроглядною стіною з північно-східного боку хребта, на противагу променям сонця, що збиралося вже за обрій, вона утворила яскраву подвійну веселку. А на завершення, затягнувши гори димкою, подарувала неймовірної краси захід.

    Коли на табір опустилася ніч, почалася найромантичніша частина подорожі. Спершу була смачна вечеря та душевні розмови біля багаття. Згодом ліцеїсти занурилися в таємниці космосу — слухали розповіді про сузір’я та походження їхніх назв. Головним видовищем ночі стало полювання за метеорними потоками Персеїди та Дельта-Аквариди. Дивлячись у глибоку безодню нічного неба, кожен загадав своє найзаповітніше бажання під зорепадом та помріяв про майбутні вершини.

    Наступний день розпочався рано — із зустрічі перших променів сонця просто на вершині. Зарядившись енергією нового дня, мандрівники згорнули табір та вирушили до фінальної точки своєї подорожі — знаменитого водоспаду Гуркало, де змогли остаточно сховатися від літньої спеки в прохолодних карпатських водах.

    Цей похід став для молоді ліцею не лише порятунком від серпневої спеки, а й незабутньою пригодою, яка ще сильніше об'єднала друзів та надихнула на нові туристичні звершення.     

    А ще ця мандрівка стала знаковою для всієї команди, адже саме тут ліцеїсти нарешті офіційно закріпили назву свого товариства мандрівників — «Бойкі». 

    Най нас є!

Дякуємо ЗСУ!

Дякуємо громаді за надану можливість мандрувати рідним краєм!

Звіт директора Дулібського ліцею ім. М. Шашкевича: підсумки 2025–2026 навчального року

    19 червня у Дулібському ліцеї  відбувся щорічний звіт директора ліцею Кушпір С. В. перед педагогічним колективом. 

    Під час звіту було підведено підсумки роботи закладу освіти за 2025–2026 навчальний рік, висвітлено досягнення учнів та педагогів, участь у конкурсах, проєктах та громадських ініціативах, а також окреслено перспективи подальшого розвитку ліцею.

    Щиро дякуємо директору, педагогічному колективу, учням, батькам та всім, хто підтримує й розвиває наш ліцей. Спільними зусиллями ми створюємо сучасний освітній простір, де кожна дитина має можливість навчатися, розвиватися та досягати успіху.

    Бажаємо нових звершень, натхнення, успішної реалізації задумів та мирного неба над Україною!

Слідами середньовічних таємниць: наша незабутня мандрівка до Тустані!

    Сьогодні учні 5-х класів змінили шкільні класи на величні карпатські краєвиди та вирушили в подорож у часі до дивовижного села Урич!

    Наша екскурсія була сповнена пригод, відкриттів та неймовірних емоцій:

    Спочатку ми завітали до сучасного музею, де історія буквально оживала перед очима. Діти дізналися, як на стрімких скелях існувала унікальна дерев’яна фортеця, побачили археологічні знахідки та навіть віртуально "політали" над середньовічним градом. Головною пригодою стало сходження на самі Урицькі скелі! Крок за кроком ми піднімалися туди, де колись ніс службу давньоруський гарнізон. Краєвиди, які відкрилися з вершини, просто перехоплювали подих, а чисте карпатське повітря додавало сил.

    Ми не лише дізналися багато нового про оборонну лінію Карпат, а й влаштували крутий пікнік, купили сувенірів та зробили багато яскравих фото на згадку.

Музей у темряві

    Учні 6 класу  разом з класним керівником Левків І. О. та педагогом- організатором Тимчишин М.Я. Дулібського ліцею побували на цікавій та захоплюючій екскурсії у музеї « У темряві» м Львів. Діти разом з незрячими гідами  побували на різноманітних локаціях, де змогли перевірити на практиці розвиток у них спостережливості, уваги, гостроти зору, швидкості  реакції на світловий та звуковий сигнали. 

    Дякуємо громаді за можливість мандрувати

    Дякуємо ЗСУ.