По той бік Скель Довбуша

     18 вересня учні 8-А класу разом із класним керівником Біганич О. І. та заступником директора Найчуком С. С. ходили до місця сили, місця незламного духу, місця людської мужності та вічної слави — Скель Довбуша.

    Це був не просто похід у гори. Це була справжня подорож, у якій переплелися історія, природа, пригоди, дружба та гарний настрій. Злякатися осінніх дощових хмар, що раз у раз кропили нас біля школи мрякою та затягнули сивою стіною хребти Карпат, — це не про нас. Змінне взуття, дощовики, перекус та теплий чай у термосах, а головне — дух пригод, і ми вже на початку маршруту. А хто не відступає, той отримує найвищу винагороду. Ліс зустрів нас свіжим, насиченим озоном повітрям, тишею та красою перших багряних дотиків осені. І ніякого дощу!

    Біля скель не було людно, тільки місцеві підприємці, які, таке враження, скоро нас будуть знати поіменно. Тут юні мандрівники послухали розповіді Ольги Іванівни про опришківський рух та звитяги  їхнього ватажка Олексу Довбуша. Разом зі Степаном Степановичем повторили «основні правила поведінки» при зустрічі із представниками фауни Сколівських Бескидів, спробували заспівати повстанських пісень та відновили свої знання з географії. 

    Цього разу погода, а можливо, швидше зорганізованість учнів, дозволили нам піднятися на самі скелі, з яких діти досхочу намилувалися краєвидами Карпат. 

    А далі ми відкрили для себе іншу сторону скель — не менш захоплюючу, а головне — справді туристичну, без лотків із магнітиками, без пропозицій покататися на конях чи іншому транспорті. Тут діти побачили, як навчають скелелазінню молодих альпіністів, спустилися до спеціально обладнаних на вертикальних схилах скель площадок для розкладання наметів, оглянули оповиті історіями та легендами ущелини між могутніми монолітами пісковиків. Торкаючись холодного каміння, учні ніби на мить переносилися в минуле й уявляли події, про які чули на уроках історії.

     Та найціннішим у поході стали не лише краєвиди чи цікаві історичні місця. Дорога в гори показала, наскільки важливими є взаємодопомога, підтримка та командний дух. Хтось ішов попереду, хтось підтримував того, кому було важче, а хтось просто дарував усім гарний настрій.

    Шлях назад був сповнений емоцій та планів на нові мандри з туристичним товариством «Бойкі». Сколівські Бескиди подарували нам красу гір, скелі Довбуша - дотик до історії, а спільна дорога - ще більше дружби та незабутніх емоцій. Вдячні Богові та ЗСУ, сповнені незабутніми спогадами повернулися до рідних сіл.

    Нехай таких подорожей у наших учнів буде ще багато, адже Україну варто пізнавати не лише з підручника - її варто відкривати власними кроками.

    Най нас є!

Олімпійський тиждень 2026

    З 14 по 18 вересня у Дулібському ліцеї імені М. Шашкевича було проведено ряд заходів. Активну участь взяли ліцеїсти 5–11 класів. Упродовж тижня учні змагалися з різних видів спорту: регбі, баскетболу, шашок і шахів, гандболу, настільного тенісу, футболу, виконували акробатичні вправи, грали у волейбол, брали участь в естафетах і бадмінтоні. Також для школярів проводилися танцювальні перерви, вікторина та інші цікаві активності.

    Олімпійський тиждень сприяв популяризації здорового способу життя, розвитку фізичних здібностей, витривалості, спритності та командного духу. Вчителі фізичної культури: Саварин М.В., Савочкіна У.М. та Баран І.І., вміло поєднали різні види спорту, щоб урізноманітнити актив тижня і закликали займатися спортом щодня. Адже здорові діти - здорова нація!

Основні правила онлайн-безпеки

    Сучасні діти проводять дуже багато часу в інтернеті: тут вони можуть отримати те, чого їм не вистачає в певний момент у реальному житті — розваги, спілкування із друзями, навчання та багато іншого. Але надлишковий час за онлайн-іграми або переглядом певного виду онлайн-контенту можуть негативно впливати на психіку дитини. Також надмірний час в інтернеті може викликати конфлікти із рідними.

    Саме тому так важливо говорити із дітьми про критичне сприйняття інформації, спостерігати за емоційним станом та в разі потреби вчасно звертатися до спеціалістів. Важливо формувати у дітей навички відновлення, а також уміння відстежувати небезпечні дії із боку однолітків та вміти вчасно про це повідомляти дорослим, аби вберегти дитину від небезпек.

Відвідайте сайт Dignity Online

Учнівське самоврядування: новий навчальний рік — нові ідеї!

    16 вересня у Дулібському ліцеї ім. М. Шашкевича відбулося загальне зібрання братства «Русалка Дністрова», яке об’єднало активних та ініціативних представників 6–10 класів.

     Під час зустрічі учні представили кандидатів на посаду голови братства, обрали голову, заступника голови, секретаря та голів комітетів.

    Також спільно обговорили план роботи та основні напрямки діяльності учнівського самоврядування на новий навчальний рік.

    Попереду багато цікавих справ, творчих задумів, корисних ініціатив та спільних проєктів!

    Бажаємо новообраній команді наснаги, креативних ідей, відповідальності та успішної реалізації всіх задумів!

Перемагає той, хто пам’ятає

У Дулібському ліцеї відбулася серія зворушливих та глибоких заходів, присвячених Дню захисників і захисниць України. Школярі різного віку — від початкових класів до майбутніх випускників — об’єдналися навколо спільної мети: вшанувати подвиг тих, хто віддав життя за свободу та територіальну цілісність нашої держави, і висловити вдячність воїнам, які тримають фронт сьогодні.

Загальнонаціональний урок пам’яті у ліцеї став не просто формальним заходом, а щирою, емоційною розмовою про найважливіші людські та національні цінності: мужність, патріотизм, відвагу та відповідальність за майбутнє України.

Для старшокласників уроки пам'яті стали простором для осмислення ціни нашої свободи.

Десятикласники провели глибоку бесіду під гаслом «Перемагає той, хто пам’ятає». Учні згадали трагічні сторінки сучасної війни, зокрема трагедію Іловайського коридора, та звернулися до головного символу народної пам’яті — соняшника. Урок дав підліткам можливість ще гостріше усвідомити, якою дорогою ціною виборюється незалежність.

Цікавим був інтерактивний урок «Соняшник пам’яті». Дев’ятикласники переглянули відеохроніку воєнних подій, обговорили важливість збереження історичної пам’яті та вшанували полеглих хвилиною мовчання.

Особливо щемливою та особистою стала година пам’яті у кабінеті історії. Восьмикласники згадали своїх земляків, які загинули за Україну — Боженка Данила та Ігоря Климовича. Говорили про їхню мужність, силу духу, любов до рідної землі та незламність.

«За кожним іменем — людська доля, родина, мрії, які назавжди залишилися нездійсненими», — ділилися думками учні.

Школярі переглянули відео про фотовиставку, присвячену Героям. Світлини нагадали всім, що полеглі воїни — це не просто сторінки підручника історії, а люди, яких у селі знали, любили, з якими разом навчалися, працювали та жили поруч.

Уроки пам'яті охопили й молодших та середніх ліцеїстів, адаптувавши складні теми до їхнього сприйняття:

Під час виховної години учні розбирали ключові поняття: «захисник», «мужність» та «відповідальність». Особливу увагу приділили сучасним воїнам — як чоловікам, так і жінкам. Діти активно ділилися ідеями, як кожен громадянин і школяр може підтримати армію в тилу.

Учні 5-7 класів пригадали імена українських Героїв, дізналися про їхні подвиги та вшанували їх хвилиною мовчання. Діти дійшли важливого висновку: саме завдяки військовим вони сьогодні мають можливість жити, навчатися та мріяти у себе вдома.

Навіть найменші ліцеїсти долучилися до патріотичного марафону. Для них провели тематичні бесіди про Героїв України та організували перегляд і обговорення пізнавального фільму «Герої України».

Загальнонаціональний урок у Дулібському ліцеї показав, що для сучасної молоді пам’ять — це не лише хвилина мовчання. Це щоденна відповідальність: знати імена Героїв, розповідати про них, берегти їхню спадщину та цінувати свободу, за яку вони боролися.

Полеглі захисники назавжди залишаться в серцях ліцеїстів, продовжуючи жити в їхніх добрих вчинках та у вільній Україні. Герої не вмирають! Слава Україні!   

 

З піснею до Скель Довбуша

 

Ходив я на пасіку вчора... Ого!

На пасіці не було нікого... Ого!

Лише тільки мертвії бджоли... Ого!

Ой, ви, бджоли, – ого! Ой, ви, бджоли, – ого!

Ой, ви, бджоли, бджоли, Вулики мої! Ого–го-го!

    Цього разу учні 5-х класів Дулібського ліцею пішли до Скель Довбуша з піснею. Разом із класними керівниками Чорнобай Н. І., Баран І. І. та заступником директора Найчуком С. С. діти відвідали ще одну локацію рідного краю, оповиту міфами, легендами та історіями.

    Щоб не зважати на доволі стрімкий підйом, юні мандрівники вирішили співати. І не просто співати, а затягувати на повні груди пісні, які ці ліси чули кілька десятків років, а то й кілька століть тому.

    Дорогою школярі милувалися мальовничими краєвидами Сколівських Бескидів, дихали чистим гірським повітрям і відкривали для себе дивовижний світ природи.

    Впродовж мандрівки слухали розповіді про часи княжої доби, про звитягу та славу опришків, про героїчну боротьбу січових стрільців та воїнів УПА. Уже біля самих скель учні із наставниками говорили про сміливих братів Довбушів — Олексу та Івана, про їхню боротьбу за справедливість, мужність і любов до рідного краю. Таємничі кам’яні брили, печери й вузькі стежки допомогли дітям уявити події минулих часів та відчути особливу атмосферу цього історичного місця.

    Дорогою назад школярі продовжили співати веселі українські пісні, ділилися враженнями та фотографувалися на згадку. Мандрівка подарувала всім багато позитивних емоцій, нових знань і яскравих спогадів. Повертаючись додому, учні ще довго обговорювали побачене й почуте та мріяли знову відвідати чарівні Карпати.

    Дякуємо Збройним Силам України!
    Дякуємо громаді за можливість мандрувати!

Перезавантаження для душі:як ми шукали нові історії для учнів.

    27 серпня вчителі Дулібського ліцею вирушили шляхами давнього Опілля, щоб вдихнути історію, торкнутися сивини віків і привезти у свої класи дрібку живої магії української землі.

​    Крилос (Давній Галич): Місце, де земля буквально дихає величчю княжої доби. Стоячи на місці величного Успенського собору та біля Княжої криниці, відчуваєш себе першовідкривачем. Це не просто археологія — це серце нашої ідентичності, де кожен камінь пам'ятає ходу володарів Галицько-Волинської держави.

​    Сучасний Галич: Місто, що тримає зв'язок часів над сивим Дністром. Галицький замок на горі зустрічає вітром свободи, а з його мурів відкривається краєвид, від якого перехоплює подих. Тут історія перестає бути текстом з підручника і стає живим горизонтом.

​    Маріямпіль: Справжня тиха гавань для душі, відома як «місто Марії». Біблійний сад вартий особливої уваги. Потрапляючи через Райські ворота, миттєво втрачаєш відчуття суєтного часу, залишаючись віч-на-віч із тишею, каменем та вічністю.

    Тінь ливанських кедрів, ніжний запах ясенця та велич скульптур Володимира Довбенюка складаються у живий роман, де кожна стежка — це нова сторінка між Старим і Новим Завітом. Прогулянка старовинним дендропарком, руїни замку та спокій місцевого монастиря дарують дивовижне відчуття світла та відновлення. Це техніка перезавантаження, яку варто викладати кожному вчителю.

    ​Повертаємося до своїх учнів з повними кишенями спогадів та новими історіями.

    Щиро дякуємо людям, які допомогли нам побачити ці місця ще глибше!

    Висловлюємо щиру вдячність генеральному директору Національного заповідника «Давній Галич»  п. Володимиру Олійнику за можливість пізнати велич і неповторність нашої історичної спадщини.

    Особлива подяка екскурсоводу Музею історії Давнього Галича панові Андрію — за цікаву, змістовну та живу розповідь, яка допомогла по-новому поглянути на сторінки нашої історії.

     Екскурсовод по місту  Галичу пан Роман  перетворив звичайну екскурсію на захопливу подорож у часі.

    А в Маріямполі щиро дякуємо отцю Роману -  за теплу зустріч, духовну атмосферу, цікаву розповідь і можливість відчути особливу тишу та велич цього благословенного місця.

    Найкращий спосіб навчити любити свій край - це закохатися в нього знову самому!