По-весняному зимовий Пікуй

    Цьогорічна зима намела багато снігу в Карпатах. І ми б не були туристами, якби його не поміряли на найближчих вершинах.

    12 березня активні та завзяті мандрівники ліцею, учасники туристичного гуртка, знову вирішили підкорити засніжені вершини Верховинського Вододільного хребта.

    А снігу в горах видалося справді багато. Вже на початку маршруту юні туристи зрозуміли — легко не буде. Тільки де-не-де, з-поміж снігових заметів, виглядали маленькі клаптики лісового ґрунту та поодинокі первоцвіти. А далі вгору — суцільна зима. Лише сіренькі котики на гілках верби нагадували нам, що на календарі середина березня і весна бере своє.

    Як і очікували, найважчою частиною походу став підйом від межі лісу до самого хребта. Мокрий та втрамбований сніг, який подекуди провалювався до колін, добряче випробував хлопців та дівчат. Але цю перешкоду подолали всі.

    Уже на хребті нас зустріли неймовірні краєвиди засніжених полонин Боржави та Руни, ну і, звичайно, гостроверхий Пікуй. Вдалині на сході під променями сонця виблискували біленькі Горгани, а на заході з-поміж хмар бундючилися Польські Бещади.

    Дорогою назад ліцеїсти спробували себе в майстерності спуску вниз по снігу на імпровізованих санчатах. Це треба було бачити! Таких емоцій не зустрінеш на жодному уроці.

    Уже в лісі розмовляли про особливості весняного періоду в Карпатах, місцеву флору та фауну. Нам навіть вдалося натрапити на сліди оленя та молодого ведмедя, правда, сліди були не свіжі.

    Чи отримали мандрівники задоволення? Одна з них сказала:

    — Навіть з мокрим одягом і взуттям, у холоді, можна бути щасливими. Думаю, все очевидно.

        Дякуємо ЗСУ.

        Дякуємо громаді за можливість мандрувати.