"...І час летить, не стишує галопу..."
А ти стоїш у полі, поміж сіл.
Повз тебе пролітають рік за роком,
А ти милуєшся красою синіх гір.
До тебе йдуть, тебе і покидають,
Живуть з тобою, поки юність не мине,
А ти спокійно на усе це споглядаєш,
І вчиш нас жити, бо все решта - то дрібне.
Стоїш вже вік, і з часом все міцнієш.
Старієш, мабуть... Не про тебе ці слова.
В серцях учнівських вічно ти жеврієш,
В них твоя віра, і наука в них твоя.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.